СТАТУТ 1588: третій литовський статут ВКЛ 1588

Законодавство Полісся: литовський Статут 1588 року

foto: statut VKL 1588 Найбільш прогресивний на свій час кодекс законів Європи - литовський Статут ВКЛ 1588 р., що мав 488 артикулів і був складений русинською мовою після Люблінської унії, діяв на Поліссі з кінця 16 до майже середини 19 ст.
Статут 1588  р., що регулював державні та цивільно-правові відносини, став фундаментом розвитку права на всіх литовських, білоруських, українських, польських землях, а також у Прусії, Латвії, Росії. Основні законодавчі норми та положення, які визначав Статут ВКЛ 1588 року...

Третій і останній литовський Статут 1588 р., який увібрав у себе законодавчі норми попередніх законів (Статут 1529 р. і Статут 1566 р., сеймові постанови різних років) знаменував собою найбільше досягнення юридичної думки в усій середньовічній історії регіону Східної Європи.

Розроблений у Вільнюсі під керівництвом віце-канцлера, пізніше канцлера Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського, вихованця поліського князя Миколая Радзивілла Чорного Льва (Леона) Сапеги [Leonas Sapiega], Статут було оприлюднено в Кракові на коронації нового короля Республіки Обох Народів Жигімонта ІІІ Вази [Zygmunt III Waza] 1588 року.

Преамбула Статуту 1588 р.:

"Дивіться, що маєте чинити, бо не чините суд людський, а суд Божий. Як кого засудите — все на вашій совісті буде. Нехай завжди з вами буде страх Божий. І чиніть усе щиро, бо немає перед Господом Богом нашим неправди, ані правдивих людей. Даруйте справедливість землі, у якій чините суд. Хто любить неправду, той ненавидить душу свою. Правдиво судіть, сини людські.


Жигімонт Третій, Божою милістю король Польський, великий князь Литовський, Руський, Пруський, Жемайтійський, Мазовецький, Іфлянтський, тією ж Божою милістю призначений король Шведський, Готський, Вандальський й великого князівства Фінського та інших."

Аналіз та ключові положення Статуту 1588 р.

Литовський Статут 1588 р. закріплює розподіл влади у ВКЛ на законодавчу (сейм), виконавчу (великий князь, адміністрація) та судову (трибунал, виборні незалежні суди), а також зобов'язує дотримуватися рівності для християн-католиків і православних.

Під тиском польських урядовців, які блокують коронацію великого князя Литви і Русі на престол Польщі, Статут 1588 р. юридично закріплює положення Люблінської унії, однак забороняє призначати на державні посади "чужинців", зокрема й з польських земель, та зберігає автономію литовсько-руської держави - власну адміністрацію та армію, законодавство, економіку та фінанси.

Офіційним керівником Литви та Русі, відповідно до Статуту 1588 р., залишається великий князь Литовський, Руський і Жемайтійський (Жемайтія або Жямайтія, інакше Жмудь - західна частина Литви).

Разом із цим Статут 1588 р. докладно фіксує права власності на землю, обумовлює права та обов'язки шляхти, міщан і селян, інших станів (соціальних груп), а також національних меншин; спадкове право; визначає порядок укладення договорів та інших юридичних угод.

Крім того, литовський Статут 1588 р. чітко встановлює смертну кару та компенсації за навмисне вбивство та матеріальне покарання за ненавмисне вбивство.

Статут 1588 року визнає кримінальну відповідальність для осіб віком від 16 років, а також виділяє просту та складну співучасть у злочині. За умови простої співучасті Статут ВКЛ 1588 р. встановлює рівну відповідальність учасників, а за складної співучасті - поділяє покарання для виконавців, посібників і підбурювачів. Також Статут 1588 р. визначає покарання в разі нерозголошення важливої інформації - наприклад, про підготовку державної зради.

Прикметно, що литовський Статут 1588 р. дуже докладно прописує відповідальність за злочини проти особи та порушення майнових прав підданих ВКЛ, зокрема смертна кара встановлювалася за крадіжку коня. Однак при цьому Статут 1588 року визначає легший ступінь відповідальності за той самий злочин, учинений шляхтичем, аніж посполитим.

Литовський Статут 1588 р. був укладений офіційною мовою ВКЛ (русинська або ж руська мова, також відома як старобілоруська або староукраїнська).

1614 року у Вільнюсі виходить його переклад польською мовою, пізніше також німецькою та латиною. Статут 1588 року діє на всій території Полісся в часи його перебування у складі Республіки Обох Народів (Річ Посполита), використовується також на інших українських і білоруських землях, у самій Литві, на польських, прусських, російських, латвійських, естонських теренах.

Литовська ювілейна монета - літ - на честь Статуту 1588 р.

Після входження поліських земель до складу Російської імперії литовський Статут 1588 року зберігає свою чинність на всьому Поліссі, 1811 року його офіційно перекладають з русинської на російську мову.

Литовський статут 1588 року офіційно діє на всьому Поліссі, Поділлі та в Литві аж до 1840 року - протягом майже 400 років!

Автор: Ігор Свірин для ІЦ Полісся


:: Чтобы получить информацию по-русски, ищите – законодательство Полесья, литовский Статут 1588 г., третий Статут ВКЛ, Статуты Великого княжества Литовского - характеристика и основные положения.
:: To get more information in English please ask or google for – legislation of Polesia, Statutes of the Grand Duchy of Lithuania, Litauische Statut, the third Lithuanian Statute 1588.
:: Jeigu norite gauti informaciją lietuvių kalba, prašom kreiptis arba ieškokite Internete – Lietuvos Statutai, III Lietuvos Statutas 1588 m.
:: Каб атрымаць інфармацыю па-беларуску, шукайце - заканадаўства Палесся, літоўскі Статут 1588 г., трэці Статут ВКЛ, Статуты Вялікага княства Літоўскага - характарыстыка і асноўныя палажэнні.
:: Aby dowiedzieć się więcej w języku polskim zapytaj lub szukaj w internecie na temat – Statuty litewskie, III Statut W. Ks. Litewskiego 1588 r.


Тема: литовський статут 1588 р. у ВКЛ та на Поліссі

ЗНАЙТИ ЧИ СКАЧАТЬ ПОДІБНУ ІНФОРМАЦІЮ, ФОТО:



0 comments:

Дописати коментар

 
 
 

Як називають Полісся?

Поліщуки часто кажуть Полісьсе чи Палесьсе, східні слов'яни та казахи звуть Палессе, Полесье. Словаки та норвежці називають Polesie, чехи - Polesí, південні слов'яни - Polissja чи Полесие, Полесия, Полесје. Литовці іменують Polesė. Німці й шведи звуть Polesien, голандці - Polesië, латиши Poļesje, французи - Polésie. Англійці, італійці, іспанці, фіни - Polesia, рідше Polissia. Норвежці та естонці кажуть Polesje, греки Πολεσία, деякі євреї - פּאָלעסיע, вірмени Պոլեսիե, тайці โปเลเซีย, японці ポリーシャ, корейці 폴레시아, ті, кого найбільше звуть 中文, а турки як завжди - Polesiye.

Екскурсійні тури

Праліси Поліського заповідника | Містичне Камінне село | Чернігів незвичайний | Поліська вузькоколійка "Кукушка"

ВАШІ СТАТТІ

Ви живете на Поліссі чи маєте цікаві матеріали з історії поліського краю? ІЦ Полісся шукає регіональних дописувачів: студентів і журналістів, краєзнавців, істориків, усіх, хто бажає опублікувати свої авторські матеріали - новини, розвідки, дослідження. Особливо розшукуються небайдужі автори у містах: Рівне, Чернігів, Малин, Сарни, Ковель, Ніжин. Зголошуйтесь: icpolissya@gmail.com
 
Copyright © 2009-2022 ІЦ Полісся