ЛИТВИНИ (литвины, лыцьвіни): хто такі литвини і де вони жили

Історичні литвини - литвины - ліцьвіны і поліщуки, сучасні литовці, білоруси й українці

Литвинами як західні, так і східні слов'яни здавна називали литовців-балтів, вкладаючи в це слово етнічний зміст. Однак з 1345 року, після входження та довгого перебування Полісся у складі ВКЛ – Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського, а згодом польсько-литовської Республіки Обох Народів – це найменування поширилося також і на поліських слов'ян, які мешкали на цих землях, тобто набуло значення "громадянства", підданства спершу Литовській, а пізніше Польсько-Литовській державі.

Умовно кажучи, слов'янин з-під Овруча у складі ВКЛ:

1) Перебуваючи вдома, зазвичай називав себе "русин", відчуваючи свою належність до руського народу.
2) Приїжджаючи до Брацлава на Поділлі, що також входив до складу ВКЛ, він іменувався там "полесянином" або "поліщуком", тобто русином з Полісся.
3) Приїжджаючи до Твері, яка до складу ВКЛ не входила, він називав себе уже литвином, маючи на увазі, що він є русин з Великого князівства Литовського.
4) Приїжджаючи до литовської столиці Вільнюса міг бути названий там "rusinas", тобто русином.

Литвини в Україні

Таким чином, у часи Середньовіччя за слов'янами-мешканцями Полісся, що на той час входило до складу ВКЛ, закріпилися назви поліщук (умовно серед сусідів) та литвин (умовно серед інших слов'ян, які не жили у ВКЛ або далеко від самої Литви) або литвяк (єврей із ВКЛ). Саме цим пояснюється велика кількість українських прізвищ Литвин, Литвиненко, Литвинчук, Литовченко тощо – так почали називали уже не лише балтів-литовців, а й слов'ян - мешканців чи переселенців з земель ВКЛ.

При цьому первісна ідентифікація з власне литовськими осельниками на Поліссі також зберігалася досить довго, особливо на Чернігівщині та Сіверщині (докладніше можна прочитати в дослідженні професора К. Тищенка). Деякі литвини Полісся, що походили від нащадків давніх переселенців-балтів і жили в ізольованих місцевостях, зберігали знання литовської мови до 19-20 ст.

Однак після ліквідації ВКЛ термін "литвин" поступово зникає, трансформуючись спершу в "литовського русина", а згодом у "білоруса".

Зокрема, в публікації 1863 р., коли Полісся входило до складу Російської імперії, у виданні "Вестник Юго-Западной и Западной России" проблема плутанини термінів характеризується таким чином: "К Белорусии обыкновенно относят только Могилевскую и Витебскую губернии, а всему остальному дают название Литвы, ... в Минской же губернии, Виленской и Гродненской - простой народ - белорусы. Поэтому и слово Литва должно даваться не всему Западному краю [Российской империи], а только той его местности, где действительно сплошная масса литовского населения" [стор. 76]. 

Литвини та литовці

З 1870-х років термін "литвин" і "литовець" по відношенню до слов'ян (білорусів і українців) зникає з офіційних документів, статистики тощо (див. дослідження проф. П. Терешкович "Этническая история Беларуси ХІХ - начала ХХ в.").

Що стосується українських земель, то згідно з матеріалами "Приходских списков", у середині 19 століття у Волинській та Київській губерніях (усе Західне та Центральне Полісся плюс частина Наддніпрянщини) проживало 40 233 білоруси та 49 269 литовців, що становило відповідно 1,27 % та 1,56 % населення краю (Лебедкин М. О. "О племенном составе народонаселения Западного края Российской империи", С.-Петербург., 1861 р., стор. 154-158).

На початку 20 ст. словник російської мови Даля фіксує термін "литвин" лише як застарілий по відношенню до литовців (з цитатою із Пушкіна "Три у Будрыса сына, как и он, три литвина"), натомість словник української мови Гринченка 1909 року подає два значення слова "литвин" - 1) Литовець. 2) Білорус.

Тож певним чином цей етнонім можна розглядати як проміжний поміж самоназвами "русин", "руський" та "білорус"/"українець". Особливо це властиво власне білоруським поліщукам, які відігравали більшу роль у житті ВКЛ та послугувалися цим ім'ям значно довше, ніж українські. Натомість означення "литвяк" як єврея з Литви зберігається фактично аж до кінця 20 століття.

Литвини: етнографічна група, культура, традиції - де проживають литвини на карті України


Сьогодні термін "литвин" в українській та російській літературній мові є історичним етнонімом на означення балта-литовця та/або слов'янина-русина - підданого Великого князівства Литовського, проте в прикордонних говірках і досі іноді вживається на означення всіх литовців і білорусів.

Крім того, окремі українські дослідники (напр. В. Горленко) визначають литвинів як окрему етнографічну групу Сіверщини, а в сучасній Білорусі поряд із численними псевдоісторичними концепціям відродження ятвягів, "поліської мови" тощо, поширюється і концепція "литвинство", "литвинизм" або "адраджэньне", яка проголошує окрему "ліцьвінская нацыя", стверджуючи що "ліцьвіны", "литсвины" – це не лише давнє найменування мешканців західних земель колишньої Русі - сучасних білорусів, а й що князі ВКЛ – Альгірдас (Ольгерд), Кястутіс (Кейстут), Вітаутас (Вітовт) та інші були начебто не балтами-литовцями, а слов'янами, білорусами-литвинами. При цьому очевидне протиріччя щодо неслов'янського звучання їхніх імен пояснюється або тим, що "справжня" Литва знаходиться не на теренах Литовської Республіки, а є зміненою формою назви племені лютичів "Лютва", або тим, що древні литвини взагалі є слов'янизованими балтами і таке інше.

Тому в деяких джерелах білоруською мовою, особливо в її альтернативному варіанті т.зв. "тарашкевиці", а також і в деяких російськомовних джерелах Білорусі можна зустріти терміни литвин та литвинський на означення білоруса західних областей, або білоруса загалом та чогось білоруського в цілому – від найдавніших часів до сьогодення. В цьому випадку на означення самої Білорусі часто вживають кримсько-татарське слово "Литвания" (Litvaniya).

У польській літературній мові давня назва litwiny збереглася до сьогодні як на означення власне етнічних литовців, так і литвинів - підданих колишнього ВКЛ, т.з. litwini w znaczeniu historycznym.

Самі ж литовці називають себе lietuviai, а східних слов'ян колишнього ВКЛ - rusinai (русини), rusai (русини, росіяни) або gudai (лише білоруси), litvakai (лише євреї), рідше також litvinai (литвини).

© Ігор Свірин, спеціально для ІЦ Полісся

 
:: Чтобы получить информацию по-русски, см. - литвины Полесья.
:: To get more information in English please ask or google for – Livtins, lytvyns of Polesie, lithuanians and slavs of the Grand Duchy of Lithuania. 
:: Jeigu norite gauti informaciją lietuvių kalba, prašom kreiptis arba ieškokite Internete – litvinai Ukrainoje, Baltarusijoje, polesės litvinas, poleščiukai, ukrainiečiai ir gudai LDK laikais.
:: Каб атрымаць інфармацыю па-беларуску, шукайце - літвіны ў часы ВКЛ, літоўскія палешукі, полешукі, літвіны, беларусы і ўкраінцы на Палессі.
:: Aby dowiedzieć się więcej w języku polskim zapytaj lub szukaj w internecie na temat – Litwini na Polesiu, na Ukrainie, Białorusi.

Тема: литвини і поліщуки, литвини Полісся

ЗНАЙТИ ЧИ СКАЧАТЬ ПОДІБНУ ІНФОРМАЦІЮ, ФОТО:



9 comments:

Анонім сказав...

Литвин (серед селян)-- людина, яка не має коренів від польської шляхти.

Ковбасюк сказав...

Ага, щось деяким нашим братикам ніяк білорусами бути не хочеться - то вони поляці, то ісконно русскіє люді, то вже в литовці записуються :-)))

Анонім сказав...

моя прабабка литвинка по фамилии Гудима родилась на Сиверщине, она была православной но еще понимала по литовски. Дед рассказывал историю, как она встретила однажды в Черонигове каких то паломников из литвы и приютила вдоме, а отец его, мой прадед, не понимал и он не понимал, так потом всех литвинов называл Ачами, потому что по литовски "ача" значит спасибо, они все время овторяли это.

Стас сказав...

Уважаемая правнучка (?) Гудимы, а из какого конкретно село или города была ваша прабабушка литвинка? Пожалуйста напишите на stas.lytvyn@gmail.com

Анонім сказав...

Пацешны артыкул, малайцы браты украінцы, ўмееце развесялілі вельмі зацнага ліцьвіна... Альгірдас , Кястутіс, Вітаутас. не сьмяшыця...

Анонім сказав...

Справді литвини найбільше жили на чернігівщині, Георгій Нарбут наприклад був з литовської старої шляхти Нарбутасів.

Анонім сказав...

Ага Нарбутас..., а Скірмунты ад "вялікага князя літоўскага Скірманта" - казкі палескага леса)

Анонім сказав...

Литвини в Україні тільки на Поліссі жили чи ще десь? На Поділлі були литвини?

Анонім сказав...

у мене прабабця вміла ще говорила, Овруч

Дописати коментар

 
 
 

Як називають Полісся?

Поліщуки часто кажуть Полісьсе чи Палесьсе, східні слов'яни та казахи звуть Палессе, Полесье. Словаки та норвежці називають Polesie, чехи - Polesí, південні слов'яни - Polissja чи Полесие, Полесия, Полесје. Литовці іменують Polesė. Німці й шведи звуть Polesien, голандці - Polesië, латиши Poļesje, французи - Polésie. Англійці, італійці, іспанці, фіни - Polesia, рідше Polissia. Норвежці та естонці кажуть Polesje, греки Πολεσία, деякі євреї - פּאָלעסיע, вірмени Պոլեսիե, тайці โปเลเซีย, японці ポリーシャ, корейці 폴레시아, ті, кого найбільше звуть 中文, а турки як завжди - Polesiye.

Екскурсійні тури

Праліси Поліського заповідника | Містичне Камінне село | Чернігів незвичайний | Поліська вузькоколійка "Кукушка"

ВАШІ СТАТТІ

Ви живете на Поліссі чи маєте цікаві матеріали з історії поліського краю? ІЦ Полісся шукає регіональних дописувачів: студентів і журналістів, краєзнавців, істориків, усіх, хто бажає опублікувати свої авторські матеріали - новини, розвідки, дослідження. Особливо розшукуються небайдужі автори у містах: Рівне, Чернігів, Малин, Сарни, Ковель, Ніжин. Зголошуйтесь: icpolissya@gmail.com
 
Copyright © 2009-2022 ІЦ Полісся