Полісся: історія та карта, природа, туризм, фото і культура Полісся

Глухар - він же глушець, він же тетерук - культовий птах Полісся, проте на початок 21 століття їх у нас залишилося дуже мало.

Дорослий самець глухаря може важити 5 та навіть і 6 кг, але побачити його зблизька надзвичайно важко. Адже живуть глухарі переважно осіло, в глухому хвойному лісі поблизу мохових боліт багатих на ягоди, зокрема чорниці, люблять глухарі невеличкі галявини. Вдень тетеруки тусуються на землі, а ночують на деревах. Злітають з землі важко і рідко, проте літають і сідають на дерева легко. Перельоти в них недалекі, в радіусі не більше 30 км, хоч глушці і часто літають досить високо, понад деревами - з огляду на те, що жодних хижаків у повітрі не бояться. Мають чудовий слух та зір, попри своє смішне ім'я. Полювати на глушців неможна. Докладніше про глухарів...

Цілюще джерело та урочище Карачун с. Ворсівка

Одне з найкращих природних джерел Малинського району Житомирської області розсташоване в урочищі Карачун біля села Ворсівка на березі річки Візня поміж містами Малин та Радомишль.

Засноване 1545 року в складі Великого князівства Литовського як село Житомирського замку...

Таємниця великого кам'яного каньойну на Центральному Поліссі поблизу м. Тетерів.

На правому березі Тетерева, на території Коростишівського лісництва Житомирської області Полісся є загадковий лісовий кам'яний каньйон...

Величезні столітні дуби ростуть там беспосоредньо на великих валунах, а одну зі скель позначено маштабним і таємничим написом латинкою IADWINIP і датою - 1849 рік...

Документальний карельський фільм про незаймані ліси Півночі

Shrinking Taiga ("Исчезающая тайга: малонарушенные леса Северной Европы") - документальний відеофільм, знятий Карельською організацією "СПОК".

Календар мандрівок: 24-25.04.2010 р. екскурсія в Поліський заповідник від київського туроператора.

Групова подорож з Києва у Поліський заповідник на вихідні - 24-25 квітня. Виїзд з Києва мікроавтобусом в п'ятницю ввечері 23 квітня, поселення в автентичних гостьових будиночках Поліського національного заповідника. На ранок - екскурсія до діючого водяного млину в селі Селезівка, огляд справжніх лісових бортів, зібрання священних жертовних каменів та ідолів, незайманих пралісів Полісся. Якщо ж пощастить - унікальна можливість почути й побачити культового поліського птаха під час токування глухарів...

Більшість людей, особливо з-поза Полісся, щиро вважає, що лісові пожежі – це суцільне зло. Насправді ж це не зовсім так.

Аже самі по собі пожежі в поліських лісах, надто коли йдеться про сосняки, - процес природній і приносить свою користь…

Волинський ураган червня 2009 року, урагани та захист від буревію на селі, в лісі.

Страшний буревій пройшов Волинню 10 червня, шквальний вітер з дощем, град протягом 15 хвилин, пориви вітру сягали 25 м/с за повідомленням Волинського МНС. Сильно постраждали 5 поліських районів – найбільше Любешівський район, легше Камінь - Каширський, менше Любомльський район, Ратнівський, Шацький район. За повідомленням Уніану, зірваними дахами травмовано троє осіб. Знеструмлено понад 70 сіл, пошкоджено 35 ЛЕП, більше тисячі будинків у 15 селах, повністю зруйновані понад 50 осель, господарка, по населених пунктах великі завали з вирваних дерев.
Надходять свідчення про великі завали навіть на основних дорогах, від страшного граду постраждали сільськогосподарські угіддя, ліси. На Волині почалися рятувальні роботи. Єдина хороша новина полягає в тому, що цей буревій усе-таки легший за пріснопам'ятний липневий ураган 2007 року.
Не забуваймо, як треба рятуватися під час шквального буревію, він же бурелом, він же вітролом, борвій чи гураган на селі (швидкість вітру понад 20 м/с чи 100 км/г): вікна – вогонь – вода/їжа/документи/свічки/мобільник - погреб. Докладніше далі.

Що робити під час урагану в селі, як рятуватися:

1. миттєво позачиняти всі вікна та двері з НАвітряного боку, а з ПІДвітряного – навпаки відчинити та якось зафіксувати.
   
2. водою без вагань загасити піч і груби, вимкнути газ, вирубати електролічильник.
   
3. швидко загнати по хлівах усю худобу, зважати на час.
   
4. взяти свої документи, гроші, 2 пляшки води, шоколад чи горіхи, 2 сірників чи запальнички, 2 свічки та ліхтарик з батарейками, радіоприймач (у нормальному господарстві мусять бути в окремий клунок завжди складені) і мобільник з зарядкою.
   
5. далі самим сховатися - найкраще в погребі, а якщо немає – під несучою опорою хати, поділі віж вікон, можна додатково захиститися матрацом.
   

Якщо ж ураган захопив вас у лісі – швидко прямуйте вглиб густого старого лісу, там лягайте на землю з НАвітряного боку великого дерева, краще дуба, голову захистіть гілками, як у норі. У полі – ховайтеся в ярах, канавах. На болотах – втікайте в ліс. Головне - вчасно відчути та адекватно оцінити небезпеку, й тоді вона не страшна. Всяк випадок, торнадо на Поліссі слава богу ще не траплялися...
---
To get more information in English please ask or google for – Volyn hurricane june 2009, how to defend yourself agaist a strong wind in a village, storm in a wood.
Чтобы получить информацию по-русски, ищите – ураганы, бури, смерчи, сильный волынский ураган, последствия урагана 2009 года в Любешевском районе, что делать во время урагана в лесу, в селе, где прятаться, как защититься от урагана с градом, при сильной буре.
Aby dowiedzieć się więcej w języku polskim zapytaj lub szukaj w internecie na temat – szkwał, huragan, burza i grad , sztorm na Wołyniu 2009.
Jeigu norite gauti informaciją lietuvių kalba, prašom kreiptis arba ieškokite Internete – uraganas, stipri audra Ukrainoje 2009, kaip apsisaugoti nuo audros miške, kaime.

Місцеві новини: по всьому Поліссю з'явилися їстивні гриби!

АНОТАЦІЯ СТАТТІ "Що "болить" лісам Полісся?"

Тематика статті: лісові ресурси України та Полісся, діяльність УкрНДІЛГА, соснові та мішані ліси, проблеми лісового господарства в несприятливих екологічних умовах, розумна вирубка лісів та надмірне вирубування лісів, екологія та охорона лісу, захист від пожеж.

Майже 40 відсотків загального лісового фонду України зосереджено саме на території поліських областей. Але правда і те, що коли лісистість, здавалось би, суто степової Луганщини становить 10,6 відсотка, то "лісової" Чернігівщини - лише вдвічі більше (20,5 відсотка). Дещо вище цей показник на Житомирщині (32,6 відсотка), хоча до рекомендованого науковцями рівня (37 відсотків) і тут ще далеко. Тому можна не дивуватись, що останніми роками лісова тематика постійно перебуває у центрі уваги громадськості, а багато хто з поліщуків взагалі переконаний: у поліських лісів проблем не менше, ніж у закарпатських, бо у суперечці екології з економікою у нас, як правило, перемагає остання. Відтак і до оптимістичних звітів лісівників у пересічних громадян дедалі менше довіри, чим з вигодою для себе користуються деякі самозвані "екологи", які мають лише побіжне уявлення про ліс і лісові екосистеми. Між тим мало хто навіть із житомирян знає, що на околиці рідного міста розташована установа, працівники якої вже понад півсторіччя займаються науковим вивченням лісів регіону — Поліський філіал Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г. Висоцького (УкрНДІЛГА)...