Полісся: історія та карта, природа, туризм, фото і культура Полісся

Чудодійна ікона Святої Діви Марії Бердичівської

Офіційно коронована з 1753 року чудодійна ікона Матері Божої Бердичівської є на сьогодні найбільшою католицькою святинею України.

2001 року під час візиту Папи Римського Івана Павла ІІ в Україну саме відновлена й втретє коронована ікона Божої Матері Бердичівської була розміщена на вівтарі під час його урочистого пастирського богослужіння...

Ведмежа охота: поліська історія взаємин ведмедя з людиною.

Полювання на бурого ведмедя на Поліссі сягає своїм корінням стародавніх часів. На ведмедя полювали вже на початку неоліту, тобто близько 10 - 12 тисяч років тому. Полювали, любили, боялися й обожнювали. Споконвіку людина дуже детально знала екологію, поведінку звіра. Знала, як себе поводити в тій чи іншій ситуації.

Нещодавно ж в одному з сіл поблизу Поліського заповідника Житомирської області було знайдено древній візерунок із зображенням сліду ведмедя...

Унікальна діюча церква в Кліщах Народицького району Житомирської області

У відселеному понад 25 років тому селі Великі Кліщі Народицього району поміж Малином і Народичами на Житомирщині стоїть дерев'яна православна церква Арх. Михаїла, збудована 1889 р., що й сьогодні приймає охочих помолитися наодинці посеред глухих поліських лісів.

Декілька разів на рік у церкві правляться служби, здійснюється розпис та реставрація храму в Кліщах...

Глухар - він же глушець, він же тетерук - культовий птах Полісся, проте на початок 21 століття їх у нас залишилося дуже мало.

Дорослий самець глухаря може важити 5 та навіть і 6 кг, але побачити його зблизька надзвичайно важко. Адже живуть глухарі переважно осіло, в глухому хвойному лісі поблизу мохових боліт багатих на ягоди, зокрема чорниці, люблять глухарі невеличкі галявини. Вдень тетеруки тусуються на землі, а ночують на деревах. Злітають з землі важко і рідко, проте літають і сідають на дерева легко. Перельоти в них недалекі, в радіусі не більше 30 км, хоч глушці і часто літають досить високо, понад деревами - з огляду на те, що жодних хижаків у повітрі не бояться. Мають чудовий слух та зір, попри своє смішне ім'я. Полювати на глушців неможна. Докладніше про глухарів...

Утворення та устрій Олевської республіки: Поліська січ Тараса Бульби-Боровця
Після нападу на Радянський Союз німці в основному просувалися шосейними шляхами. Поліську котловину вермахт під час свого стрімкого наступу майже не зачепив. У ній і постала Олевська республіка. Вона включала Олевський, а також частини суміжних із ним Овруцького, Лугинського і Ємільчинського районів Житомирської області та північно-східну частину Рівненської. Окрім того, загони "Поліської січі" поширювали свій вплив і на прикордонне білоруське Полісся...

70 років тому на Волині грандіозно розпочалося і безславно закінчилося широкомасштабне будівництво залізниці сполученням Луцьк – Володимир-Волинський, яке проводилося стахановськими методами за сталінським планом. Згодом цей напрямок було визнано безперспективним, а від реалізації довоєнних намірів відмовилися раз і назавжди…

Найстаріше дерево Полісся – занесений у Книгу рекордів України Юзефінський дуб віком 1000 років, відомий також як Дуб князя Ігоря або Ігорів дуб – росте неподалік від кордону з Білоруссю за 12 км. від православного жіночого монастиря Іверської ікони Божої Матері УПЦ Московського патріархату при дорозі в самому кінці села Глинне Рокитненського району Рівненської області.

Юзефінський (Юзефинський) дуб-патріарх знаходиться на території пам’ятки природи - урочища "Юзефинська дача" посеред місцини, що зветься Радзивилівська пуща...

Свою назву місцевість отримала від роду литовських князів Радвилів (Радзивілли, Радзівіли, Радзивили, Радівіли, Radvilos, Radziwiłłowie), які з 15 століття володіли цими землями у складі Великого князівства Литовського та Речі Посполитої.

За місцевими переказами, Юзефінський дуб є свідком походів на древлянські землі київського князя Ігоря 945 року та княгині Ольги та навіть має відповідне прізвисько "Дуб князя Ігоря". У 20 столітті деякі природознавці підтвердили цю легенду, визначивши за фітограмою вік Юзефінського дуба у 1350 років, завдяки чому він потрапив до переліку Природних чудес України та навіть визнаний був найстарішим дубом України. Проте подальші точні виміри засвідчили, що його охват становить 7,90 метри, висота до 20 метрів, вік – близько 1000 років.

Хоча для місцевих мешканців прадавній дуб, обхватити руками який можна лише вп'ятьох, зберіг свій священний статус з поганських часів аж до сьогодні, коли його продовжують шанувати поліщуки всієї округи. Адже найстарший дуб Полісся здавна вирізняється чудодійною цілющою силою…

Збереглася довкола урочища Юзефин й інша легендарна топоніміка древлянських часів – Ігорів Брід поблизу села Біловіж, яким за переказами князь Києва перейшов у Надслуччя, урочище Ігорова Тризна тощо.

Останніми роками дендрологи та екологічні активісти Рівненщини слушно наполягають на негайному впорядкуванні унікальної Юзефінської пам’ятки, зокрема встановлення громовідводу, замащення пломбами та скріплення стовбура залізними стяжками.

Бо сьогодні, на жаль, довкола Юзефінського дуба, овіяного столітніми вітрами, зі старезними дуплами і пораненнями, встановлено лише дерев'яну огорожу – жодних інших охоронних заходів не проведено, незважаючи на те, що стан поліського патріарха вкрай загрозливий.

Після останнього удару блискавки, що стався 1997 року, дуб розколотий до самої землі, живими лишилися тільки 2 гілки та віковічна цілюща сила священного дуба-патріарха Полісся…
---
To get more information in English, Deutsch please ask or google for – Juzefinsky, Yuzefinskyi oak, Yuzef Rivne eichen, the oldest tree of Polesia and Ukraine, 1000 years old oak.
Чтобы получить информацию по-русски, ищите – Юзефинский дуб, самое старое дерево Полесья и Украины, 1000-летний Ривненский, Ровенский дуб.
Norėdami gauti informaciją lietuvių kalba, prašom kreiptis arba ieškokit Internete – Juzefinski, Juzefo ąžuolas, seniausias medis Polesėje ir Ukrainoj, 1000 metų Rivnės ąžuolas.
Aby dowiedzieć się więcej w języku polskim zapytaj lub szukaj w internecie na temat – Yuzefinski dąb, najstarsze drzewo na Polesiu i Ukrainie, dąb Równe 100 lat.
Каб атрымаць інфармацыю па-беларуску, шукайце - Юзефинский дуб, самае старое дрэва Палесся і Украіны, 1000-гадовы Ровенскі дуб Роўна.

Бортництво – традиційне лісове бджільництво слов'ян. Сьогодні поширене фактично лише по кордону з Білоруссю, особливо ж на Центральному Поліссі в районі Поліського природного заповідника, на теренах якого налічується декілька тисяч бортей. Ще більше бортей збереглося на білоруському Поліссі, зокрема на Пінщині.

Борть, або як її сьогодні більше називають поліщуки "улєй", ставляться в лісі на деревах. Сама борть являє собою видовбану дубову колоду з отвором для рою диких бджіл. Раніше борті використовували переважно вертикальні, сьогодні більше горизонтальних. Ставлять їх переважно на старих розлогих дубах і соснах поблизу галявин…

Історія бортництва в Україні: лісове бджільництво або коректніше бортництво походить від слова "борть" (інші назви бортей – улій, борць, боруць, бартак, кляшня), що означає дупло в дереві. Це другий в історії спосіб бджільництва (після простого вибирання меду із дупел диких бджіл), відомий в Україні ще з найдавніших часів. Стародавні бортники так само як і зараз ставили борті-колоди високо на деревах і пускали туди рої. Лісовим медом та воском поліські племена часто платили данину Києву та іншим властям. Тож бортництво відігравало важливу роль у господарстві, регламентувалося звичаєвим правом та охоронялося законом, зокрема "Руською правдою" у часи Київської Русі, пізніше в середньовіччі - Статутами Великого князівства Литовського. Серед фахівців, що були пов’язані з бортництвом, - медовари, воскобійники, свічкарі тощо. Велика кількість лісових хуторів, що були засновані по Поліссю на межі 19-20 століть, також сприяли поширенню лісового бджільництва. Довкола деяких хуторів почали навіть спеціально висаджувати медоносні дерева, прикладом чого може слугувати Липницьке урочище на Рівненщині.

Проте з початку 20 століття бортництво як масовий лісовий промисел в Україні занепадає, особливо ж в результаті колективізації, коли серед іншого "укрупнено" було й безліч сіл, через що ліквідовано властиві Поліссю малесенькі лісові хуторочки.

Хоча остаточно лісове бджільництво ніколи не зникало повністю, зберігаючись в окремих районах від Волині до Чернігівщини та поодиноко в Карпатах. На щастя, на Поліссі і до сьогодні у бортях збирають прекрасний мед диких лісових бджіл. За рік одна борть може принести відро, а то й два відра надцінного меду, переважно з крушини та вересу. При цьому на одного бортника традиційно припадало від кількох десятків до 50-60 бортів, розставлених у різних куточках лісу.

На деревах борть закріплюють зазвичай на висоті від 15 до 25 метрів. При цьому крадіїв меду, хоча таких і було дуже небагато, поліщуки завжди суворо карали. Існував принцип – захопленим на гарячому злодіям пропонувався або постріл або стрибання з борті донизу. Зазвичай, вибирали останній варіант. Проте навіть якщо злодій не ламав собі при цьому кісток, то дуже часто надривав внутрішні органи.

Раніше кожна борть мала також і досить оригінальний захист від ведмедя, який надто полюбляє поласувати медком. Робився він у вигляді спеціального, дуже щільного дерев'яного помосту-щита, який ставився під бортю по колу стовбура (в іншому варіанті – колоду). Ведмідь ліз стовбуром на гору, пробував видерти цей щит або зірвати колоду двома лапами, і тут же падав униз, де на нього часто чекали гострі кілки. Люди ж залазили на дерево за допомогою спеціального, схованого неподалік сучкуватого стовбуру сосни, який на Поліссі звуть острогою, або ж спеціальної мотузки з лосиною шкіри, що зветься "лєзіво".

Розмір борті буває різним, але в середньому 150 х 70 см, вага може перевищувати й центнер. Піднімають борті на дерева за допомогою спеціальних колісних "підйомників", ретельно утеплюють та обробляють розчинами, аби приманити лісових бджіл та убезпечити дубову деревину від руйнації.

Відродження бортництва на Поліссі почалося в 90-х роках минулого століття. На сьогодні воно як бізнес хоч і поступається ягідництву, передусім збиранню чорниці та журавлини, проте приносить досить стабільні прибутки. У нормальний рік, маючи два десятки бортів, кожен з яких приносить по 15 кг меду, який можна продати по 50 грн., бортник заробляє близько 15 000 грн., що є добрими грішми на поліському селі. Тож на щастя, бортництво поки що не лише не вмерло, але й має певні перспективи розвитку.
---
To get more information in English please ask or google for – wild hive and bees today, movable comb hives, bee-trees in Polissja and Ukraine, wild honey harvesting, historical and modern wild-hive beekeeping in Kievan Rus and Eastern Europe.
Чтобы получить информацию по-русски и белорусски, ищите – бортничество, бортники и борти в Киевской Руси, на Полесье и в современной Украине, бортництва, борць і бортнік, бортныя прылады, бортнікі—пчаляры.
Jeigu norite gauti informaciją lietuvių kalba, prašom kreiptis arba ieškokite Internete – miškų bitininkystė, drevinė bitininkystė miškuose, kelminiai aviliai Ukrainoje, Kijevos Rusija, dabartinai miškų bitininkai, laukinis medus.
Aby dowiedzieć się więcej w języku polskim zapytaj lub szukaj w internecie na temat – bartnictwo na Polesiu jak forma pszczelarstwa leśnego, barć, pszczelarz, bartnik, bartnicy na Ukrainie.

Великі Сорочинці: найбільший та найславетніший український національний Сорочинський ярмарок, оспіваний Миколою Гоголем, пройде 2010 року на Полтавщині з 17 по 22 серпня – традиційно у селі Великі Сорочинці поблизу Миргорода.