Поліське КАМІННЕ СЕЛО: український стоунхендж, заказник "Кам'яне село"

Природні дива Полісся: заповідник КАМІННЕ СЕЛО воно ж Кам'яне

kaminne selo kamyaneВеличезні камені-валуни посеред глухого соснового лісу утворюють справжнє селище – уздовж дороги неначе стоять величезні кам'яні будинки в натуральний розмір порослими мохом дахами та хлівами, церквою та школою…
Це – так званий український стоунхендж, а насправді одне з найбільших див Полісся, таємниче та загадкове Камінне Село...

Камінне Село або як ще його іноді хибно називають "Кам'яне село" знаходиться на Центральному Поліссі за 30 км. від Олевська, Житомирської області, точна локалізація – поблизу села Рудня Замисловицька (неправильно - Замисловецька).

Сьогодні Камінне Село є геологічним заказником місцевого значення на території Замисловицького лісництва площею 15 га, у 20-х км від білоруського кордону. Тут у лісі розкидано великі, опуклі та шорсткі валуни, що утворюють справді унікальний для Полісся, абсолютно неповторний пейзаж. Навколо ж – немов зачарований ліс, який вирізняються надзвичайною тишею та ніколи не набуває надто яскравих зелених кольорів, властивих цьому краю…

Походження Камінного Села

Пам'ятка природи. Науковці стверджують, що дивовижний рельєф Камінного Села утворився внаслідок сходження льодовика зі Скандинавії біля 20 тис. років тому, що приніс сюди камені, які згодом набули такої дивної форми через їхнє поступове вивітрювання. Інша версія полягає в тому, що ці валуни є мало не останніми наочними рештками прадавнього ландшафту, що звався Поліські гори.

Легенди про Камінне Село

Як то й властиво Поліссю, історія говориться надвоє... За переказами одних поліщуків, колись дуже давно, "ще за древлян", до глибокого заболоченого лісу посеред непролазних хащ Надуборття забрів дивний бідний чоловік, який попросив у першому ж подвір'ї багатого села трохи хліба... Проте підозрілий господар йому відмовив, тож чоловік подався до другої хати – так само, нарешті з третьої хати викинули йому окраєць хліба. Вкусив його чоловік і мало зуби не зламав, такий твердий був той хліб. Тож розлютився він і пішов собі далі у ліс, та й присів там спочити й з'їсти хоча б папороті трохи. У ту ж мить усе село перетворилося на камінь, і таким стоїть воно досі, оточене величезною солодкою папороттю, бо то був сам Білобог (він же Дажбог, бог Сонця, батько Перуна й всього руського народу), або ж прийшов Білобог на заклик того чоловіка, що й насправді був бідняком із сусіднього села. Так чи інакше, а на тому місці де він спочивав, лишився скам'янілий "Божий слід" Камінного села, святе місце краю, справді найдивніший із дивних валун із зрізаною частиною, із неоднорідного каменю, наче скріплений швом, яке ніколи не буває гарячим – ступивши на нього босоніж, людина враз наповнюється здоров'ям, а її замовлені при цьому потаємні бажання мають доладно справдитися…

Глибша ж правда легенди є в тому, що шов той – зовсім і не шов, а магічне провалля, що утворилося через те, що на цьому самому камені за часів стародавніх "до Христа" билися Білобог із Чорнобогом (він же Кощій) за володарювання над усіма поліськими землями... І так билися сильно, що аж сліди їх полишалися на камені, одна частина якого зрізалася в Морок, а де Білобог здолав нарешті свого супротивника, там камінь аж розколовся майже навпіл, утворивши вузеньку щілину. А той, хто пройде цією щілиною, є великим Воїном Пралісу, що здатен буде стати на прю із ким завгодно…

Інша ж, альтернативна, легенда говорить, що "колись за литовців" у цьому лісі чорти вирішили побудувати собі млин. І була то погана ідея, бо колись на цьому місці стояв древлянський жертовник. І так напилися чорти місцевих пиво-медів, що поснули й не встигли скінчити роботу до світанку, коли заспівав перший півень – тож із першими променями сонця чортів млин розпався на друзки, перетворившись на окремі кам'яні брили. З того часу й кояться тут різні дива, особливо ж довкола каменя Божа ступня чи то чортової ступи, куди неодмінно варто кинути хоч одну монетку, хоч з орлом, хоч з серпом, хоч з тризубом - так, на всяк випадок…

При цьому варто зазначити, що зазвичай чужинцям на глибокому Поліссі розказують ту версію місцевих легенд, яка корегується з уявленням оповідача про те, чи є ці гості зараз тут бажаними, чи ні…

Як доїхати до Камінного Села?

З Києва чи Заходу дістатися до Камінного Села можна, їдучи "варшавкою" через Олевськ. Там з лівого берега Уборті знайти та їхати ґрунтовою дорогою через Тепелицю, Артинськ, Обище до села Шебедиха і повертати на Устинівку, їхати до села Рудня Замисловицька.

У цьому малесенькому, але старовинному селі, заснованому ще в часи Великого князівства Литовського, з гарненьким дерев'яним місточком, варто знайти лісництво – воно розташоване ліворуч од головної вулиці. Там у лісників можна нормально розпитати про шлях, або й домовитися якось краще, особливо якщо маєте щось із собою під назвою приміром "Житомирська" чи "Поліська"… У цьому разі місцеві починають непогано розуміти і російську, і польську, іноді навіть німецьку... Всяк випадок, якщо машина стара або водій недосвідчений – авто краще лишити й далі йти пішки 3 кілометри. Бо проїхати пісками до Камінного Села та по ньому на машині не у всіх вийде. На місці є доладний дерев'яний стіл для невеличкого перекусу, влітку можна поласувати ягодами, навколо повно грибів, можна натрапити на борті.

Знайти ж "Божий слід" у лісі самим теж треба постаратися. Потрібно шукати драбину, приставлену до високого валуна, одна частина якого наче скраяна якимсь ножем... Саме вона веде до "Божого сліду". На місці зважайте на час, він там зупиняється. Надвечір майже кожній людині стає страшно, точніше сказати - моторошно…

Дивіться також: ЕКСКУРСІЇ ВИХІДНОГО ДНЯ ДО КАМІННОГО СЕЛА.
---
:: Чтобы получить информацию по-русски, ищите – Каменное Cело под Олевском, украинский полесский стоунхендж, как добраться в стоунхенж Полесья, Рудня Замысловицкая (Замисловецкая, Рудня Замысловичская).
:: To get more information in English please ask or google for – Kaminne Selo (Stone Village or Stones' Village) aka Ukrainian Polissian Stonehenge nearby Olevsk town, Zhytomyr region of Northern Ukraine, Polesian pogan religion, legends of Polissia.
:: Jeigu norite gauti informaciją lietuvių kalba, prašome kreiptis arba ieškokite Internete – Kaminne Selo ("Akmeninis kaimas") Ukrainoje, Olevskio sritis, Ukrainos pagoniškos legendos.
:: Каб атрымаць інфармацыю па-беларуску, шукайце - Каменное Cело пад Олевском , украінскі палескі стоунхендж, як дабрацца ў стоунхенж Палесся.
:: Aby dowiedzieć się więcej w języku polskim zapytaj lub szukaj w internecie na temat – Kaminne Selo (wieś) na Polesiu Ukrainskiem.

ЗНАЙТИ ЧИ СКАЧАТЬ ПОДІБНУ ІНФОРМАЦІЮ, ФОТО:



6 comments:

Віка сказав...

камінне село це чарівно

Анонім сказав...

Камінне село-це супер село!Маєте іншу думку напишіть..........

Віталік сказав...

Ви лашари, "Камінне" такого села не існує, а той хто писав, що правильно село "камінне", це не правильа назва, ви помиляєтесь, правильна назва цього села Кам'яне. І воно знаходиться на території Волинської області, точніше на території Рівненського області!!! Виправіть цього писаку...

Кос сказав...

"Камінне село" то не населений пункт, а назва геологічного заказника, нема сенсу шукати його на адміністративній мапі.

До речі, було б дуже класно побачити це природнє диво.

ХронофагоФоб сказав...

Кам'яне село – український Стоунхендж.
Язичники всього світу знають, що тут знаходиться український Стоунхендж.
Місце яке геологи називають «маленьким Уралом». Археологи називають єдиною білою плямою на мапі України.
Історики підозрюють, що тут знайшов покій князь Ігор, заховано золото гетьмана Полуботка і бібліотека князя Ярослава Мудрого.
«Камінне село» - геологічний заказник в Олевському районі Житомирської області, поблизу с. Рудня Замисловецька.
Вчені і досі не можуть встановити походження таких величезних струнко «вибудуваних» у вулиці валунів на території Полісся. За їхніми версіями, український «Стоунхендж» приніс льодовик, або ж валуни – це залишки підніжжя древніх гір, яких вже не існує. І якщо гори стерлися тисячами років тому, то валуни існують досі.
Тут у лісі розкидано великі, опуклі та шорсткі валуни, що утворюють справді унікальний для Полісся, абсолютно неповторний краєвид. Навколо ж – немов зачарований ліс, який вирізняються надзвичайною тишею та ніколи не набуває надто яскравих зелених кольорів, властивих цьому краю.
Побачити це природнє диво можна ТУТ.
http://vit-ol.com/photo/foto_novosti_olevska/turizm/kamenne_celo19/18-0-11

Unknown сказав...

Старо как мир...древний змей Сатана не меняется.Билобог(он же Дажбог,Бог Солнца,отец Перуна)Чорнобог,за всем этим стоит он,князь мира этого.Еще и монетку брось "так,на всякий случай".А все это не просто так,а чтобы иметь власть над тобой."Вступят в след,чтобы исцелиться"Едут на поклонение князю этого мира и той местности, который там правит.Потому и гибнут люди той местности от алкоголизма,нравственной распущенности.Кладбища той местности очень сильно помолодели.Сердца захватил их жаждой нажыви,в мыслях одно-только бы найти побольше камень.И не задумываются об окружающей их среде,что потомкам оставят,и гибнут люди,созданные по образу Божьему,Который Сына Своего отдал за них-Иисуса Христа который единственный может вырвать из царства тьмы,единственный,который исцеляет(не следы)И не смешно,что местные жытели за бутылку дорогу покажут,плакать хочеться.Предки шли в погибель и потомство туда же-молодые парни,а они уже алкоголики!С каменного села сделали капище,оккультное место,на самом деле.С какой целью ты туда едешь?Подумай

Дописати коментар

 
 
 

Як називають Полісся?

Поліщуки часто кажуть Полісьсе чи Палесьсе, східні слов'яни та казахи звуть Палессе, Полесье. Словаки та норвежці називають Polesie, чехи - Polesí, південні слов'яни - Polissja чи Полесие, Полесия, Полесје. Литовці іменують Polesė. Німці й шведи звуть Polesien, голандці - Polesië, латиши Poļesje, французи - Polésie. Англійці, італійці, іспанці, фіни - Polesia, рідше Polissia. Норвежці та естонці кажуть Polesje, греки Πολεσία, деякі євреї - פּאָלעסיע, вірмени Պոլեսիե, тайці โปเลเซีย, японці ポリーシャ, корейці 폴레시아, ті, кого найбільше звуть 中文, а турки як завжди - Polesiye.

Екскурсійні тури

Праліси Поліського заповідника | Містичне Камінне село | Чернігів незвичайний | Поліська вузькоколійка "Кукушка"

ВАШІ СТАТТІ

Ви живете на Поліссі чи маєте цікаві матеріали з історії поліського краю? ІЦ Полісся шукає регіональних дописувачів: студентів і журналістів, краєзнавців, істориків, усіх, хто бажає опублікувати свої авторські матеріали - новини, розвідки, дослідження. Особливо розшукуються небайдужі автори у містах: Рівне, Чернігів, Малин, Сарни, Ковель, Ніжин. Зголошуйтесь: icpolissya@gmail.com
 
Copyright © 2009-2022 ІЦ Полісся