Східне (Лівобережне) Полісся: дерев'яні житла, церкви, господарські споруди

Східне (чернігово-сіверське) Полісся.
Архітектура народного житла цього району майже не зберегла реліктових форм. Планове вирішення житла виділяється поздовжнім переділом хати шляхом прибудови до печі видовженої груби і облаштуванням між піччю та грубою вхідного отвору. Форма самої печі із стоячим на припічку комином відрізняється від правобережної, у якої комин підвісний. Перед сіньми прибудовували накритий дашком ґанок, який підтримувався точеними стовпчиками. Зрубні стіни, як і у волинському варіанті, виводились з тесаного і пиляного дерева. В їх оформленні переважала побілка та промазка швів глиною з наступною побілкою. Підвалини, на відміну від правобережних типів, укладались просто на землю або на низькі стояки…

Стіни в межах житлової споруди могли об'єднувати декілька конструктивних варіантів: хата в зруб, сіни та комора в каркасно-дильовані. Горизонтальну стелю підтримували поперечні сволоки.
Найпоширенішою формою був чотирисхилий дах, для покриття якого використовували різноманітні способи укладання соломи: зв'язаними та розстеленими сніпками, розтрушеною та м'ятою, прилитою глиняним розчином. Способи вивершування солом'яних стріх теж були різними. Але найбільшу виразність східному варіанту надавали специфічні господарські споруди, такі як "клуні з осеттю" (типу російського овина), бані для підсушки льону та конопель, одноповерхові "стовпові вітряки". Двір формувався переважно з окремих споруд. І лише у селах, що прилягали до прикордонних торговельних шляхів, будували замкнені комплекси - "заїзди".
Самобутньою є також дерев'яна культова архітектура Полісся. У композиційних засобах та способах її будівництва яскраво виявляються традиції архітектури народного поліського житла. Квадратна зрубна "кліть" і восьмигранник становлять основу її обсягово-конструктивних одиниць.
Поліська монументальна архітектура зафіксувала початковий етап еволюції української церковної споруди від давньої рубленої кліті до тридільної прямокутної або хрестової в плані церкви з розвиненим верхом, переважно тризрубної в плані з домінуючою центральною частиною, яку вінчає восьмигранний низький барабан під шатровим покриттям. Поліські церкви різняться лише висотою зрубів, під дво- або чотирисхилим дахом, покритим драницями. Пірамідальні верхи зберігались в архітектурі поліських храмів до кінця ХVII ст. Їх заступили верхи з восьмигранним барабаном на квадратному зрубі ("восьмерик на четверику"), коли чотирисхилий дах за допомогою залому переходить у восьмерик, а проміжки між кутами в основі залому перекриваються скісними елементами. Приземкуватий восьмигранний барабан, наче заглиблений у двосхилий дах, є характерною особливістю поліської церковної архітектури. Максимальну увагу народні зодчі приділяли формі верхів, які видозмінилися від простого двосхилого даху хатнього типу через чотирисхилий з одним заломом до "восьмерика на четверику". Поліські церкви здебільшого присадкуваті, з низьким барабаном. Це монолітний об'єм з чергуванням вертикальних і горизонтальних ритмів та виразним верхом ступінчастої градації. Скромне декорування обмежене різьбленими елементами віконних рам та карнизів. Значного руйнування зазнала храмова архітектура Полісся внаслідок заборони Російського синоду 1801 року будувати церкви в українському стилі. Найдавніші церкви оголошувались "ветхими" і перебудовувались у псевдоруському стилі. Внаслідок таких перебудов і новобудов практично були знищені пам'ятки дерев'яної народної сакральної архітектури Полісся.
І все ж невибагливо-стримана, але неповторна у своїй монументально-прадавній довершеності архітектура Полісся переконливо стверджує опоетизовану Ліною Костенко істину: "хоч там нема того, що є деінде, зате є те, чого нема ніде".

Автор: кандидат історичних наук, архітектор-етнограф Тетяна Косміна.
Література
1. Д.П. Де-ля-Фліз. Альбоми: Серія "Етнографічно-фольклорна". - К.,1996. - Т.1. - С.29-36, 219, 239, 242-243.
2. Д.П. Де-ля-Фліз. Альбоми: Серія "Етнографічно-фольклорна спадщина". - К.,1999. - Т.2. - С.415-529, 539-559.
3. Маркович Я. Записки о Малороссии, ея жителях и произведениях. - Спб., 1798. - С.64-68.
4. Фундуклей И. Статистическое описание Киевской губернии. - Спб., 1852. - С.266-285.
5. Шафонский А. Черниговского наместничества топографическое описание Малыя России, из частей коей оное наместничество составлено, с 4-мя географическими картами. - К., 1851. - Гл.2. - С.207-308; Ч. 2, Гл.3. - С.326, 332-334.
6. Шейн П. Женитьба комина // Этнографическое обозрение. - 1898. - Т.33. - №3. - С.152-160.
7. Могильченко М. Деревенские сооружения в Черниговской губернии // Материалы украинской этнологии. - 1899. - Т.1. - С.79-95.
8. Данилюк А. Релікти давнього будівництва. - Рівне, 1995.
9. Данилюк А. Замкнені двори на Поліссі // НТЕ. - 1975. - № 4. - С.102-103.
10. Данилюк А. Особливості розвитку традиційного житла Волинського Полісся // НТЕ. - 1977. - № 1. - С.50-56.
11. Приходько М. Особливості сільського житла на Поліссі // НТЕ. - 1970. - №6. - С.50-54.
12. Таранушенко С. Давнє поліське житло // НТЕ. - 1962. - № 1. - С.8-23.
13. Таранушенко С. Клуні українського Полісся // НТЕ. - 1968. - № 3. - С.60-64.
14. Козакевич М. Селянська садиба на українському Поліссі (в другій половині ХІХ і першій половині ХХ ст.) // Матеріали з етнографії та мистецтвознавства. - К.,1959. - Вип.5. - С.9-25.
15. Ременяка О. Дерев'яна архітектура волинського Полісся // Полісся: мова, культура, історія. - К.,1996. - С.328-333.
16. Радович Р. Техніка та технологія традиційного житлово-господарського будівництва на Поліссі другої половини ХІХ - першої половини ХХ ст. // Полісся України: матеріали історико-етнографічного дослідження. Вип.1. Київське Полісся. 1994. - Львів, 1997. - С.62-82.
17. Радович Р. Релікти архаїчного поліського житла. // Полісся України: матеріали історико-етнографічного дослідження. - Вип.2: Овруччина 1995. - Львів, 1999. - С.87-98.
18. Радович Р. Технологія зведення зрубу житла (ХІХ - початок ХХст.) // Полісся України: матеріали історико-етнографічного дослідження. Вип.2: Овруччина 1995. - Львів, 1999. - С.99-116.
19. Сілецький Р. "Закладщина" хати на Поліссі: Обрядово-звичаєвий аспект // Полісся України: матеріали історико-етнографічного дослідження. Вип.1: Київське Полісся 1994. - Львів, 1997. - С.83-96.
20. Тарас Я. Церковне будівництво // Полісся України: матеріали історико-етнографічного дослідження. - Вип.2: Овруччина 1995. - Львів, 1999. - С.141-158.
21. Косміна Т. Традиції та інновації в архітектурі народного житла Києва та Київщини // Етнографія Києва та Київщини: Традиції і сучасність. - К., 1986. - С.157-200.
22. Космина Т. Украинцы: Жилище // Этнография восточных славян. - М., 1987. - С. 101-146.
23. Косміна Т. Поселення, садиба, житло // Українці: Історико-етнографічна монографія у 2-х книгах. - Опішне, 1999. - Книга 2. - С.13-56.

ЗНАЙТИ ЧИ СКАЧАТЬ ПОДІБНУ ІНФОРМАЦІЮ, ФОТО:



0 comments:

Дописати коментар

 
 
 

Як називають Полісся?

Поліщуки часто кажуть Полісьсе чи Палесьсе, східні слов'яни та казахи звуть Палессе, Полесье. Словаки та норвежці називають Polesie, чехи - Polesí, південні слов'яни - Polissja чи Полесие, Полесия, Полесје. Литовці іменують Polesė. Німці й шведи звуть Polesien, голандці - Polesië, латиши Poļesje, французи - Polésie. Англійці, італійці, іспанці, фіни - Polesia, рідше Polissia. Норвежці та естонці кажуть Polesje, греки Πολεσία, деякі євреї - פּאָלעסיע, вірмени Պոլեսիե, тайці โปเลเซีย, японці ポリーシャ, корейці 폴레시아, ті, кого найбільше звуть 中文, а турки як завжди - Polesiye.

Екскурсійні тури

Праліси Поліського заповідника | Містичне Камінне село | Чернігів незвичайний | Поліська вузькоколійка "Кукушка"

ВАШІ СТАТТІ

Ви живете на Поліссі чи маєте цікаві матеріали з історії поліського краю? ІЦ Полісся шукає регіональних дописувачів: студентів і журналістів, краєзнавців, істориків, усіх, хто бажає опублікувати свої авторські матеріали - новини, розвідки, дослідження. Особливо розшукуються небайдужі автори у містах: Рівне, Чернігів, Малин, Сарни, Ковель, Ніжин. Зголошуйтесь: icpolissya@gmail.com
 
Copyright © 2009-2022 ІЦ Полісся